Гра "Хто я?" або "Зрозумій
мене"
У цю гру можна грати де завгодно, в компанії з
двох і більше дітей. Для неї не потрібно ніяких приготувань, потрібно тільки трохи вигадки і фантазії.
Ведучий запитує в гравців «Хто я?» І зображує
(жестами, мімікою, звуками і т.п.) потяг, машину, чайник, літак, продавця, лікаря, собаку, кішку тощо. Потім ролі міняються: ведучим стає та дитина, яка розгадала загадку.
Можливості такого показу майже безмежні і
залежать тільки від віку та життєвого досвіду дітей, які беруть участь у грі.
Ця гра з різними варіантами і ускладненнями не
набридне і в більш старшому віці. Гра дуже кумедна!
Що розвиває і вчить гра: вчить розумінитись, доносити свою думку, розвиває акторські здібності, фантазію, не стандарнтість мислення.
Дзеркала
Серед дітей обирається ведучий. Він стає в центрі, решта дітей обступають його півколом. Ведучий може показувати будь-які рухи, а гравці повинні
повторити їх. Якщо дитина помиляється, вона вибуває дитина, яка переможе, стає ведучим.
Необхідно нагадати дітям, що вони - «дзеркало» ведучого, тобто повинні виконувати рухи тією ж рукою (ногою), що й
він.
Показуємо казку
Це не
стільки гра, скільки міні-театр. Оберіть разом з гостями будь-яку дитячу казку, але таку, де кількість персонажів збігалася б з кількістю гостей. А тепер спробуйте спільними зусиллями розповісти
цю казку й оживити її героїв.
Водяний
балон
Кількість учасників може бути будь-якою, вік -
від 8 років.
Для проведення гри знадобляться різнокольорові
повітряні кулі, наповнені водою, які розвішують на гілках дерева на висоті півметра над головами гравців; палиця близько 60 см завдовжки; пов'язка на очі; рушник.
Гравця з зав'язаними очима розкручують
приблизно в 2 метрах від висячої кулі, потім дають йому в руки палицю. Він повинен з однієї спроби збити кулю, наповнену водою. Оскільки бажаючих отримати освіжаючий душ, як правило, багато,
краще заздалегідь підвісити кілька куль.
Буріме
Ще в 19 столітті в сімейних і дружніх колах користувалася популярністю гра в буріме. Учасникам задавалося кілька рим, на які потрібно було за певний
час скласти вірш. Це не так вже й складно, хоча і вимагає певних навичок та почуття віршованого ритму. Зате отримані вірші, напевно, стануть прикрасою вашого домашнього
альбому.
Ворони і горобці
Ця гра дуже динамічна, в ній немає переможців чи переможених, і вона принесе багато задоволення дітям будь-якого віку.
На відстані 20 м одна від одної проводяться дві лінії, що означають межі майданчика. Учасники гри діляться на дві рівні команди і встають в центрі
майданчика двома шеренгами обличчям одне до одного паралельно прикордонним лініям. Відстань між шеренгами близько метра.
Ведучий
встає в кінці шеренг точно посередині між двома командами. Гравці ліворуч від нього - команда воронів, праворуч - команда горобців. Коли ведучий називає ім'я однієї команди, її гравці
дружно розвертаються і біжать за лінію позаду себе. Завдання другої команди - наздогнати і осалити тікаючих.
Так, якщо ведучий крикне: «Ворони», вони тікають, а горобці їх наздоганяють і салять тих, хто не встиг перетнути рятівну межу. Якщо він крикне:
«Горобці», бігти доведеться їм, а ворони будуть їх саліти. Ворона або горобець, яких осалять, відразу ж переходять до іншої команди і починають ловити своїх вже колишніх товаришів. Під час гри
кожен учасник може будь-яку кількість разів побувати і вороном, і горобцем, тому важливо не заплутатися, і в кожний момент точно знати, до якої команди він належить у даний момент, тікати йому чи
наздоганяти.
Можна
ускладнити гру, називаючи одну й ту ж команду кілька разів поспіль і роблячи паузи після першого складу: «во ... рони» або «го ... робці» - щоб гравці не розслаблялися і були
уважними.